17 вересня у бібліотеці ім.Купріна пройшов огляд літератури до 150-річчя з дня народження М.Коцюбинського (1864-1913).
Михайло Михайлович Коцюбинський – видатний український письменник, найвизначніший майстер імпресіонізму в українській літературі початку XX ст.. В одному з листів 1912 року М.Коцюбинський зауважив "Про життя своє я міг би написати або дуже багато, або дуже мало».
Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 у Вінниці. Закінчив Шаргородську духовну семінарію, але офіційної вищої освіти так і не здобув. Натомість читав дуже багато і був високоосвіченою людиною. Знав дев’ять мов – три слов’янські: українську, російську, польську; три романські: французьку, італійську, румунську; і три східні: татарську, турецьку та циганську…
Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі Чернігівської управи, на роботу ходив з неодмінною квіткою у бутоньєрці.
Літературна кар’єра Михайла Коцюбинського почалася з повного провалу. У 1884 р. він написав оповідання «Андрій Соловко, або Вченіє світ, а невченіє тьма». Цю першу спробу молодого автора було оцінено вельми скептично. Але незабаром з’явилися світові шедеври майстра: «Intermezzo», «Сміх» , «Дорогою ціною», «Fata morgana», «Тіні забутих предків» та інші, які по праву належать до найвищих досягнень української класичної прози.
У 1898 року Михайло Михайлович переїхав у Чернігів, де зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Тут виросли його діти — Юрій, Оксана, Ірина, Роман. В шлюбі він, на жаль, не був вірним, мав стосунки з Олександрою Аплаксіною, яка була молодша за нього на 16 років, але сім’ю не покинув.
Хворів астмою і туберкульозом. Навесні, 25 квітня 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало, йому було лише 48 років. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок.
Життю письменника присвячено стрічку «Родина Коцюбинських» Т. Левчука (1970, образ Коцюбинського відтворив О. Гай).
|