”Як сонце виплекане слово”

Павло Загребельний. Короткі відомості життя (1924-2009)

          25 серпня 2014 року виповнюється 90 років з дня народження видатного українського письменника і громадського діяча  Павла Загребельного.

       Біографія Павла Загребельного в основних своїх рисах схожа на біографії багатьох інших письменників, що прийшли в літературу, маючи за плечима досвід участі в одній із найстрашніших воєн.  Але є в ній і сторінки, що їх перегорнути довелося не всім.

       Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 рику в селі Солошшюму на Полтавщині. Закінчивши 1941 року середню школу, пішов добровольцем до війська. Спочатку навчався в Київському артилерійському училищі, брав участь в обороні Києва, був двічі поранений. Після тяжкого поранення 1942 року потрапив до німецького полону, до лютого 1945 року перебував у нацистських концтаборах. Після звільнення працював у воєнній місії в Західній Німеччині. Після демобілізації 1946 року вступив на філологічний факультет Дніпропетровського університету. Здобувши вишу освіту, майже півтора десятиліття працював журналістом (в обласній дніпропетровській газеті, у журналі «Вітчизна»). У цей час активно займався літературною працею.  

          Став відомим після виходу книжки  «Дума про невмирущого» (1957), значною мірою заснованої на власних спогадах воєнного лихоліття. У 1961-1963 роках Загребельнин був редактором «Літературної газети» (пізніше — «Літературна Україна»), у 1979—1986 роках очолював Спілку письменників України.  Відзначен Державною премією СРСР за роман "Розгін", та  Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка за твори "Первоміст" і смерть у Києві".      

       У 90-х роках письменник відійшов від активного громадського життя, зосередившись на літературній діяльності. 2004 року він був нагороджений званням Героя України.

     Помер Павло Загребельний 3 лютого 2009 року.

          Письменник відомий своїми прозовими творами: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека» (1960), «День дня прийдешнього» (1964), «Добрий диявол» (1967), «Диво» (1968), «З погляду вічності» (1970), «Розгін» (1980), «Євпраксія» (1975), «Роксолана» (1980), «Ангельська плоть» (1992), «Попіл снів» (1995), «Юлія, або Запрошення до самовбивства» (1994), «Стовпотворіння» (2004) та ін.

       Найбільшу популярність у читачів Загребельний завоював своїми творами на історичну тематику «Диво», «Первоміст», «Смерть у Києві», «Євпраксія», «Роксолана», «Я, Богдан».         

        Твори П. Загребельного перекладено мовами багатьох народів світу. Серед видань останніх років збірка публіцистичних статей „Український шлях”.